Все почалося з того, що в одному чудовому місці нашого міста я вперше скуштувала справжні хінкалі. Їхній неповторний смак — це було кохання з першого укусу. Вдома я загорілась ідеєю, що обов'язково навчуся робити їх сама.
Спочатку все йшло не дуже просто. Тісто не тримало форму, хінкалі були схожі на звичайні вареники, а найважливіше — геть не виходив. Я шукала поради в інтернеті, але чогось не вистачало. Тоді я згадала про поради досвідчених кулінарів і відкрила для себе сайт https://panmaister.khmelnytskyi.ua/ (https://panmaister.khmelnytskyi.ua/), де побачила майстер-клас щодо замісу тіста та ліплення.
З новими силами, я знову пішла на кухню експериментувати. Тісто було ідеальним, м'ясо — запашним, а замість звичайного защіпування я навчилася робити правильний "хвостик" з класичними складками. І ось воно, момент істини! Перша ж хінкалі, яку я спробувала, виявилася ідеальною — з запашним бульйоном, що надає страві особливості. З того часу мої близькі замовляють тільки хінкалі, ніж щось інше, і я з задоволенням частую їх цією маленькою грузинською радістю.